Сенполії НаталіКолекція узамбарських фіалок RU
Статті по догляду

Поговоримо про Листки?

Різноманіття типів листків сенполій та їхнє значення

У фіалчиному світі часто й із задоволенням обговорюють квіти. Форма, забарвлення, розмір квітки дуже важливі. Але чи часто ми звертаємо увагу на листки? Адже вони так само різноманітні, як і квіти. Саме вони нерідко визначають характер наших улюбленців, підкреслюють їхню красу, забезпечують їхнє живлення й повідомляють про проблеми рослини. Не дарма характер листя відносять до одних із ознак сорту в класифікації за групами. Цю класифікацію запропонував спеціальний класифікаційний комітет при Американському Товаристві Африканських Фіалок (African Violet Society of America або, скорочено, AVSA). Згідно з цією класифікацією сенполії розрізняються за чотирма групами ознак: типом листків, типом квіток, забарвленням квіток, розмірами рослини (іноді окремо виділяються розміри квітки). За цією класифікацією розрізняють такі типи листків.

Довголисті або павукоподібні (longifolia або spider). Це вузькі загострені ремінеподібні листки як із гладкими, так і хвилястими краями. Довголисті сенполії трапляються не дуже часто, найбільш відомі в нашій країні сорти Ann (B. Bryant), Happy Hillbilly (R. Cox), Ness' Blue Babe (D. Ness), Wrangler's Spanish Cavalier (W. Smith). Сорти з павукоподібними листками були виведені більше 20 років тому й зараз знайти їх практично неможливо.

Найкращі, досконалі (supreme) — товсті м'ясисті густо опушені листки з потужними, схожими на олівець черешками. Поява таких листків розглядалася як великий прорив у сфері селекції, але останнім часом селекціонери відмовилися від сортів із такими листками, тому що вони надзвичайно крихкі й утворюють надто щільні розетки. Найяскравішими представниками такої групи листків є сорти Spanish Moss (B. Sisk), Pink Intensity (V. Lorenzen), Texas Hotshot (B. Bryant) (останній сорт чудовий тим, що має одночасно довголисті й найкращі листки).

Складові, турнюрні, ярусні (Compound, Wasp Bustle, Piggyback) листки, що складаються з однієї великої частини й двох менших часток. Це ще одна рідко зустрічана група листків. Хоча турнюрні листки в новому сезоні 2004 року знову повертаються через сплеск інтересу до сортів із формою квітки «оса». Багато таких сортів мають листя, що належить до цього виду, наприклад, Spootnik (A. Dates), Calico Wasp (J. Dates), Bluetail Fly, Marian Star (Dates) (довголистий турнюрний листок). Турнюрний листок у місці прикріплення листкової пластини до черешка має крилоподібні виступи, що загинаються до звороту листка.

Прості або класичні (Plain or Tailored) — найзвичайніший, простий за формою й текстурою листок, який часто називають стандартним або «boy»-листком. Таким листям наділена переважна більшість сенполій.

Герл-листки (Girl, Semigirl) — сильно фестончасте листя зазвичай округлої або серцеподібної форми з білою або жовтуватою плямою біля основи листкової пластини. Ця пляма може мати клиноподібну форму. Сортів із такими листками досить багато — мініатюри Smitten Kitten (S. Sorano), Silly Girl (Lyon), Honey Blue Angel (Goodsell/Pittman), Persian Prince (S. Sorano); стандарти Moon Goddess (S. Sorano), Kingwood Blue (Eyerdom).

Падубовидні (Holly) — сильно пилчасті листки з краями, закрученими назовні або загнутими всередину, з дуже сильно хвилястими краями, формою що нагадують западини. Найвідоміший представник — Midnight Magic (S. Spann).

Загострені (Pointed) — листкова пластина має гостре клиноподібне закінчення. Це Blushing Ivory (S. Sorano), Buckeye Bouquet (P. Hancock), Coral Kiss (S. Sorano).

Стьобані (quilted) — жилки листків заглиблені, так що створюється враження простьобаної поверхні листка — Aca's Canadian Wonder (J. Brownlie), Apache Friendship (J. Munk), Astral (Croteau).

Гофровані, бахромчасті, хвилясті, виїмчасті (ruffled, fringed, wavy, scalloped or fluted) — листки з нерівними або рваними краями. Гофровані листки у Apache Freedom (J. Munk), Wrangler's Jealous Heart (W. Smith), Feather (I. Fredette); бахромчасті у Buckeye Boysenberry (Hancock); хвилясті у Irish Flirt (S. Sorano), Special Treat (P. Sorano), Tropical Heat Wave (K. Stork); виїмчасті у Ness' Fireglow (D. Ness), Buckeye Damask Rose (P. Hancock), Rhapsodie Cora (Holtkamp).

Ложкоподібні, еліпсоїдальні, чашоподібні (Spooned, Ovate, Cupped-up) — листки з піднятими краями, за формою що нагадують ложку. Так характеризують листя сортів: ложкоподібні — Rebel's Splatter Kake (R. Bann), Rhapsody in White (Lyon/Sorano); еліпсоїдальні — Blackie Bryant (B. Bryant), Precious Rose (L. Lyon); чашоподібні — Rebel's Astro Spinner (R. Bann).

Клакамус, крекер-тип, «кавунові прожилки» (Clackamus, Crackermas, "Watermelon Veins") — листки зазвичай більш видовжені й овальні за формою, і вздовж них ідуть паралельні прожилки. Вони злегка вдавлені в листкову пластину й виступають на її звороті. Генетично ознака є домінантною. Для нас це достатньо новий тип листя, тому сорти-носії відомі небагатьом: мініатюра Dumas (Martin), Maas' Angela (Ott/Maas).

Різнобарвні, строкаті (variegated) — листки, що крім тонів зеленого забарвлені в білий, кремовий, світло-жовтий або рожевий (від зовсім світлого тону до винно-червоного) кольори. За типом забарвлення розрізняють строкатолистість Томмі Лоу, кронову (Чемпіон) і мозаїчну (Ліліан Джаррет). Листки з таким забарвленням уперше з'явилися на початку шістдесятих. У строкатолистості Томмі Лоу, що іноді називають облямівковою, кольорові вкраплення локалізуються по краю листка, а центральна його частина зберігає природний зелений колір. Такі листки у Blackie Bryant (Bryant), Ness' Orange Pecoe (Ness). У Чемпіон або кроновій строкатолистості кольорові ділянки хаотично розташовані по всій поверхні листка, при цьому найяскравіше буває забарвлено молоде листя. Найбільш відомі сорти Apache Watercolor (J. Munk), Rob's Cool Fruit (Robinson). У найрідкіснішої мозаїчної строкатолистості кольорові фрагменти створюють чіткий малюнок, що нагадує мозаїку, на центральній частині листка. Це такі шедеври, як Blue Happenings (Whitaker), Willodene (Lineberg).

Але це лише основні характеристики листка. Крім цього при описі листків часто відзначаються пилчастість краю (serrated), глянсуватість (glossy), сильна опушеність (hairy), червонуватість зворотного боку листка (red back, red reverse), серцеподібність форми листкової пластини (heart-shaped). Іноді додатково відзначається компактність (compact foliage), симетричність (symmetrical) або виставковість (show-quality), тобто особлива симетричність і краса листя.

Селекція листків — важлива ланка в розділі селекції сенполій. Є сорти, що цінуються зовсім не за красу квітки, а саме за незвичність забарвлення або форми листків.

Будь-яка класифікація — це лише спроба охопити неосяжне. Природа дуже різноманітна. Погляньте на, здавалося б, прості одноколірні листочки. Такі вже вони «прості»? Зовсім ні. Зверніть увагу, скільки форм, скільки відтінків, скільки розмірів! Є листки маленькі, є великі. Є листки з короткими черешками, є — з довгими, та й самі черешки бувають світло-зелені, коричнюваті, червоні. А вже про листкову пластину й говорити не доводиться: за формою круглі, широкі, човником, довгі гостроконечні й при цьому рівні, хвилясті по всій поверхні або бахромчасті по краях, ложкоподібні. Краєчки листочків — зовсім гладкі, округло-городчасті, злегка або, навпаки, різко пилчасті. І в забарвленні немає одноманітності: яскраво салатово-зелені, золотисто-зелені, кремово-зелені, бронзово-зелені, срібласто-зелені, димчасто-зелені, яскраво-зелені, смарагдово-зелені, темно-зелені, попелясто-зелені, попелясті, оливкові, кремово-оливкові, оливково-коричневі, темно-коричневі, бордово-коричневі, чорно-зелені. А при цьому і характер забарвлення може бути неоднорідним — містити червонувато-буруваті плями, мати світлішу пляму біля основи листка, жилки можуть за кольором відрізнятися від основного фону.

Завжди яскраво й незабутньо виглядають строкатолистники. Їхня кольорова палітра надзвичайно широка за колірними відтінками. Це справжнє буяння барв. Строкатолистник завжди унікальний і неповторний. Виростити гарний рясний строкатолистник — справжнє мистецтво.

За листком можна заздалегідь передбачити деякі особливості рослини. Наприклад, рослини з довгими черешками зазвичай формують широку розетку. Якщо при цьому ще й листкова пластина велика — чекайте пухку розлогу розетку. Круглі листочки з міцними черешками зазвичай формують компактні невеликі розетки. Хвилясте мережане листя в цьому випадку утворює гарні ажурні розетки, наче грудка піни, наприклад Suncoast Circus Candy, Frosty Spring. З ними не буває проблем піднімання листків — цього просто не видно. З листків зі порівняно короткими черешками легше сформувати симетричну розетку вже в молодому віці.

Темне листя має цілий ряд переваг. Воно зазвичай більш контрастне й із квітками, й із строкатим забарвленням самих листків. Крім того, рослини з таким листям мають кращу пристосованість і життєстійкість у несприятливих умовах вирощування. Таке листя значно слабше реагує на надлишок занадто яскравого світла, спеку й сухість, передозування добрив.

Рослини зі світлим листям легко обпікаються прямим сонячним промінням, при цьому листки значно відчутніше повертаються слідом за джерелом світла, тому розетки з такого листя потрібно регулярно повертати, щоб розетка була симетричною.

Вважається, що рослини зі світлим хвилястим або гофрованим листям найпримхливіші й таке листя важко вкорінюється. Я з цим не погоджуюся. Мені здається, що примхливість — ознака сорту. Є чимало сортів із найпростішим листям, які значно більш вибагливі й примхливі. Просто, мабуть, таке листя легше травмується при транспортуванні, тому хворіє довше. І ще одне спостереження: розетки з мережаним листям не зацвітають, доки не наберуть достатньо велику листкову масу, а при цвітінні квіти розташовуються шапочкою поверх листків, зорово від неї не відриваючись.

Дуже красиві розетки утворює листя з гребінчастими, сильно пилчастими краями. У більшості випадків воно ще й хвилясте, як у Royal Rage або Feather. Якщо таке листя ще й строкате, то такі розетки дуже декоративні й без квіток.

Рослини зі слабоопушеним листям чутливіші до світла, легше зазнають нападу шкідників і хвороб. Однак виглядають вони серед своїх пухнастих побратимів незвично, як атлас на тлі оксамиту. Листочки Watermelon Bay своєю зовнішньою поверхнею нагадують блискучу лисину з рідкісними волосками.

Поверхня багатьох листків, як гусяча шкіра, вкрита дрібними горбиками. Якщо листок при цьому ще й має глянсову поверхню, то це виглядає дуже кумедно.

Якщо розетка недбала, листки вигинаються й стирчать у різні боки, то цього враження не виправлять навіть найрозкішніші 9-сантиметрові квіти. Тим більше, що зараз є можливість підібрати сорт із подібними квітами.

Є сорти, такі як Music Box Dancer, Happy Feet, Midnight Frolic, що формують розетки, які називаються «руки вгору». У цих сортів листки завжди підняті й розетка за формою нагадує конус. Сформувати плоску розетку навіть при дуже інтенсивному освітленні практично неможливо. У літературі це описується як зчеплення ознак великоквітковості й піднятості листків на генетичному рівні.

У темних квіток — темне листя, часто з червоними зворотними боками. Іноді трапляються сорти, наприклад Grand Master, Grape Punch, що приходять до першого цвітіння з досить світлим листям, але після нього, до другого цвітіння, листки завжди темніють.

У світлих квіток листя буває як світле, так і темніше, часто димчасте, але якщо в забарвленні квітки немає рожевого або червоного, то зворотна сторона листка в більшості випадків не містить червоних плям.

Дуже часто за відмінністю в кольорі листків у бік світлішого або темнішого у діток фантазійних і двоколірних сортів можна з великою вірогідністю передбачити спорт, не чекаючи цвітіння. Якщо, наприклад, у Lyon's Spectacular у діток листки починають темніти й на звороті проступають червоні плями, то ви, напевно, отримаєте його синій спорт.

Листя — це оправа до квіток. Якщо розетка гарна, то це велика перевага рослини. Листя може підкреслити й виявити красу забарвлення або форми квітки, а може й змазати. Візьмімо, наприклад, два близьких за кольоровою гамою рожевих із зеленою облямівкою сорти Island Rose і Ancient Lace. У Island Rose яскраво-рожеві махрові квіти з широким насиченим зеленим рюшем, схожі на качан декоративної капусти, і при цьому хвилясте оливкове листя з глянсовою поверхнею й вишнево-бордовим зворотом. Воно, на мій погляд, своїм блиском і яскравим зворотом відволікає погляд від квітки. Тим більше, що листя сильно хвилясте й квіти розташовуються на його поверхні. І, навпаки, у Ancient Lace листя тьмяніше, з попелястим відтінком, розетка менш хвиляста й ніщо не заважає милуватися ніжно-рожевими квітами з салатовою бахромою.

Червоні й малинові квіти набагато яскравіше виглядають на зеленому листі. Оскільки ці кольори підкреслюють одне одного.

Мені здається, що красиво, коли колір строкатолистості збігається з кольором квіток, наприклад рожеве на рожевому — Guardian Angel або біле на білому, як White Dew (Pittman), Alamo Cotton.

Вважається, що у випадку кронової строкатолистості, коли найяскравіше забарвлене молоде листя, переважніше, щоб рослина цвіла вінцем, тобто квітконоси розташовувалися не вертикально, а під кутом, і квіти зорово утворювали кільце над центром розетки, при цьому залишаючи його видимим. А у випадку облямівкової або мозаїчної строкатолистості найяскравіше забарвлено крайнє листя, і щоб квіти не закривали цю красу, вигідніше виглядатиме цвітіння букетом, коли квітконоси розташовуються вертикально.

Ось скільки різних нюансів! Щоб сорт був справді хорошим і довговічним, він неодмінно повинен мати гарну розетку. Хоча смаки людей дуже різні, і у світі листків кожен може знайти щось до свого смаку.